“Ми постійно жили у страху. Прожили день і ніч – добре”, – згадує Олена Хухровська з Токмака. До війни вона працювала у місцевому інтернаті, і коли місто окупували, то росіяни вигнали звідти всіх дітей та заселилися туди. У жінки донька навчається у Польщі і до початку військових дій вона приїхала до батьків на канікули, а виїхати одразу можливості не було.
Олена розповідає, що перебувати в окупації було дуже важко. Все доводилося робити під наглядом росіян. А коли окупанти почали ходити по квартирах та будинках місцевих мешканців та робити огляди та перевірки, то родина вирішила, що треба виїжджати до обласного центру. До того ж російські військові почали чіплятися до дочки жінки і вона боялася за її безпеку. Тому Олена спочатку евакуювала доньку, а потім уже вони із чоловіком виїхали до Запоріжжя.
.png "Імена")
