Ми живемо у незнайомому місті, у дитини немає друзів, вчиться дистанційно. Школа, у якій вчилася дитина, була кілька разів атакована окупантами та весною минулого року згоріла вщент.

Ми жили недалеко від Дніпра і наш район постійно обстрілювали, тому ми навіть не можемо поїхати додому, навіть на один день. Найважчий момент, коли ми виїжджали з міста під час окупації під час обстрілів недалеко від нас.

У місті закінчувалася їжа. Магазини були пограбовані, птахофабрика знищена. Кожен день ти йдеш в місто в пошуках їжі для родини, стоїш у черзі, навіть не знаючи за чим, та чи дістанеться хоч щось.

У перші дні окупації російські військові, коли захопили місто, приїхали та демонстративно обстріляли будівлю СБУ, що навпроти нашого вікна. Це сталося на початку березня 2022 р. Після чого нам довелося переїхати до родичів в інше помешкання.