Наталія Олексіївна зі своєю сім’єю виїхала в Запоріжжя одразу, як почалася війна. Залишатися вдома з двома дітьми їй було боязко

Мені 43 роки. У мене є чоловік і двоє діток, семи і дванадцяти років. Ми жили в Запорізькій області. 

Коли почалася війна, ми дуже злякалися. Перша ніч була страшною. На щастя, у нас є автомобіль, тому змогли швидко виїхати. До того ж, знали, куди поїдемо. Зараз ми живемо у мами в Запоріжжі.

Війна – це завжди психологічні труднощі. Поки вона триває, важко думати про майбутнє.

У мого сина інвалідність - він має психічні розлади, дуже нервує, тому всю свою увагу приділяємо йому. Коли були вдома, то не вистачало медикаментів, щоб його лікувати, та й зараз з цим проблеми.

Я не мала і до війни роботи, а чоловік працював. Тепер у нього постійної роботи немає – лише підробітки.