Пише мій син.

Мені звуть Андрій. Я з міста-Героя Харкова. Війна змінила життя усіх. Я теж не став винятком. Ми з сім'єю змушені були поїхати з дому на 1,5 роки, жити в чужому місті без друзів та всього, до чого звик. У травні минулого року дізналися, що в нашу квартиру влучила ворожа ракета і знищила все майно і дім. Зараз ми знову повернулися, місто оживає. Треба починати все спочатку. Я займаюсь футболом, нарешті я повернувся у свій клуб.

Було важко дізнатися, що в нас більше немає дому...   Перші 2 тижні в магазинах були пусті полиці. Стояла по пів дня за хлібом, м’ясом, щоб хоч кісточки купити під обстрілами.