Я з міста Краматорська. До війни працювала в дитячому клубі заступником директора. Зараз залишилася без роботи.

Найтяжче те, що ми без роботи, без грошей. Світла немає. У нас дуже стріляють, а нам хочеться миру. 

Коли були обстріли, то ми сиділи в хаті, бо місця, де можна сховатися, немає. Коли газу не було, то лишалося світло, а зараз у нас газ є, а світло вимикають дуже часто. Ось так і виживаємо.

Питна вода в крані є, продукти також, нам гуманітарну допомогу дають. Наша родина дуже дружна, ми допомагаємо одне одному, хвилюємося одне за одного.

Ми сподіваємося, що наші воїни нас захистять.