"Після цієї зустрічі я вирішила сказати батькам, що я хочу обороняти рідну країну"

Огородник Вероніка

Есе "Один день"

Я вважаю, що кожен по-своєму розуміє .що таке війна. Але вона всім однаково приносить велике горе, страждання – і зміни у житті.

Коли я опинилась на межі дитинства и дорослого життя, переді мною став вибір: ким мені бути? Як мені жити?

Я почала міркувати над цим і зрозуміла, що хочу захищати Батьківщину , допомагати своїм побратимам. Тому я вирішила поспілкуватися з людьми, які опинилися разом із нашими бійцями на тимчасово окупованій території. Мені вдалося познайомитися з військовим медиком та волонтером. Вони розповіли, як важко бути на передовій, але же дуже важливо , тому що рятуєш людські життя.

З цього дня для мене почалася війна. Після цієї зустрічі я вирішила сказати батькам , що я хочу обороняти рідну країну.

Мати дістала старий альбом із шафи, і ми почали дивитися світлини. На знімках був мій дідусь , який саме цього дня 1941 році пішов на фронт. Я усвідомила, що зараз саме так десятки тисяч чоловік йдуть на поле бою заради того, що вони цінують і люблять свою Україну. Люди, яким довелося покинути свої міста, родини більш за все хочуть повернутися додому.

Мені дуже шкода, що через політичні відносин страждають діти, молодь, жінки, чоловіки і люди похилого віку.

Я зрозуміла, що сучасники - молодь віддають своє здоров’я та життя для того щоб ми не знали, що таке війна та жили в злагоді, мирі і любові.