Мені 30 років. У мене є дружина і двоє дітей. Ми жили в Гуляйполі Запорізької області. Я працював на будівництві. 

Коли почалися обстріли, стало страшно. А після влучання в сусідній будинок – ще страшніше. Довелося покинути домівку й шукати, де безпечніше. Ми вже встигли побувати в різних місцях. Зараз мешкаємо в селищі Васильківка Дніпропетровської області.

Ми виїжджали з перевізником. Забрали з собою кота, кішку, папугу й хом’яка. Собак залишили вдома. Їх годують військові.

Вважаю, що війна закінчиться нескоро. Найближчим часом знайду роботу. Більше жодних планів на майбутнє не будую.