Все життя я прожила в Бахмуті. Старіти планувала вдома, але так не трапилось, на жаль. Перший день війни для мене став шоком. До літа ще було більш-менш, а потім стали так гатити, що страшне.

У моєму будинку вилетіли вікна. Обстріли тривали і вдень, і вночі. Я чекала, що стане легше, але ж ні.

Я виїжджала за власний кошт. Зараз живу в Костянтинівці. Тут також бувають обстріли. Я сподіваюсь, що скоро війна закінчиться.