Маргарита перші дні війни ховалася від вибухів у підвалі. Доводилося готувати там і їжу. Не витримавши таких умов, вона, ризикуючи життям, вивезла з окупованого села своїх 4 дітей.

Сімʼя боялася постійних звуків ворожих літаків. Чотирнадцятирічна донька Маргарити до того ж відмовлялася ходити до російської школи. Два дні сімʼя чекала виїзду на російському блокпості.

Жінка сумує за мамою, яка через інсульт вимушена була залишитися під окупацією. Маргарита мріє про перемогу України та планує якнайшвидше повернутися за матірʼю.