Проживаю з батьками та п'ятирічним сином. До війни я працювала, але з початком військових дій потрапила під скорочення.

Спочатку ми спостерігали за подіями по телевізору, а потім у нас почали стріляти. Недалеко від нас був завод, там почали вибухати склади, в селищі гинули люди.

Почали вибухати склади, в селищі гинули люди

Під час обстрілів ми перебували в будинку, ховатися було ніде. Через війну стало набагато гірше, роботи немає, нічого не працює.

Ми отримували допомогу від Фонду Ріната Ахметова. Нам давали продуктові набори, батьки отримували за віком, а я як мати-одиначка. Ця підтримка нам допомагала.

Хочеться забути все пережите, не згадувати, як вибухали снаряди, щоб все налагодилося і настав мир.