Крупій Єва, 16 років, студентка Кам'янського фаховогоо коледжу фізичного виховання, 23 група (2 курс)
Викладач, що надихнув на написання есе: Аврашова Ганна Федорівна
Конкурс есе "Війна в долі моєї родини"
Коли була остання масштабна війна, і що це? Це біль, страждання, мука, нещастя. Друга світова, нам про це розповідали і розповідають зараз. Багато хто про це чує під час уроків історії. І з того моменту минуло багато часу. І зараз нам німці друзі, але стали ворогами ті, яких ми вважали нашими братами.. Це вже не фашисти, а рашисти…
23 лютого День захисників Вітчизни. Світле свято та гарна надія на майбутнє. Для кожного це тепер був найщасливіший день до того моменту, як настало 24 лютого. 5 ранку по багатьох областях України було завдано ракетних ударів. Кожен не міг зрозуміти, що відбувається і що це?
Багато людей втратили рідних, дітей, будинки та щастя. Відбувається зґвалтування неповнолітніх дітей на очах дорослих, мучать і знущатися з звичайних мирних людьми. Це дуже страшно і я не побажала б це ворогові, адже це жахливо коли ти втрачаєш все по клацанню.
Коли і як я усвідомила, що почалася війна? До цього моменту я не розуміла, що відбувається щось масштабне, але той день я пам'ятаю. Я сиділа у кімнаті, звичайний спокійний день. Як раптом чую десь у далечінь - бах, другий. У кімнаті аж шибки затремтіли. Я на паніці схопила речі і вийшла в коридор, де є дві стіни. Я зловила тоді паніку. У цей момент я зрозуміла, що це не сон, що я не прокинуся.
Але в собі я переконувала себе що це сон і неправда. Для мене це був самий страшний і поганий момент у житті, це просто збили ракету, а якщо вона прилетіла сюди. Я не знаю чим для мене це було. Мені того дня було страшно лягати спати. Я тоді думала, якщо засну, то не прокинуся. Протягом місяця для мене сповіщення про те, що почалася сирена, була тригером про те, що може щось трапиться. І водночас я дослухалася до звуків, бо було дуже страшно.
Що я відчувала? Це найжахливіше і найдивніше почуття. Ти сприймаєш все дуже яскраво. Для тебе якийсь гучний звук як вибух. Постійно в голові та в глибині душі якийсь неспокій. Ти намагаєшся уникнути розмов на цю тему, щоб менше думати про те, що взагалі відбувається в країні. Це складне почуття, яке на початку складно описати. Я намагалася відволіктися читанням, і мені це допомогло. Але коли починалася сирена тривога всередині була все одно поряд і ходила поряд зі мною.
Що цей день означав для тебе і твоєї родини? Для батьків це був звичайний день. Але після того, що сталося, вони дуже сильно злякалися за мене і просили щоб я сиділа в коридорі де є дві стіни. Мої батьки почали збирати речі про всяк випадок. Деякі з них були складені. Мама мене заспокоїла, а тато казав, що до нас не дістануть. Але мені та мамі було страшно.
Як змінилося моє життя і життя моєї родини після початку повномасштабної війни в Україні? Коли це все почалося, батьки втрати роботу. Після цього ми з мамою пішли допомагати плести сітки для наших захисників. Ми відправляли їм одяг та їжу. Було складно і була якась апатія. Після того як з сітками покінчили, нам було тяжко як фізично, так і морально. Ми дуже вдячні нашим захисникам, що у нас нічого такого жахливого як в інших областях нашої країни.
Що мене найбільше приголомшило з початку повномасштабної війни? Те, що багато людей почали жити в брехні або ж у своїх рожевих окулярах. Багато людей вважають, що це правильно і це для нас правильно, що ми повинні страждати. У багатьох із нас там були друзі, родичі, близькі, друга половинка. І наче між нами з'явилася прірва. Це все складно прийняти. Люди поділилися і готові розірвати горлянку кожному. Знаю, що все це не приємно і боляче дивитися на те, що відбувається, але винна в цьому лише одна людина, це їх президент. Почався і продовжуєте дурдом. Все це складно.
Що означає мир для мене сьогодні? Мир для мене сьогодні - це коли всі люди розуміють один одного та бажання один одного. Мир - це почуття безпеки, коли ти можеш бути впевнений у тому, що нічого не станеться. Коли ти поряд зі своїми близькими та друзями. Вони завжди поруч, ти весело проводиш час із ними та спілкуєшся. Набираєш багато позитивних емоцій. Коли ти можеш спати спокійно та не прислухатись до кожного звуку. На душі стає так спокійно. Мир - це коли ти можеш вирушити з близькими людьми на природу біля річки і не боятися, що десь там є небезпека, ти можеш дивитися на сонечко, яке також радіє тому, що все спокійно.
Мир - це коли ти можеш обійняти своїх рідних і сказати: «Ми з тобою поряд, назавжди»