Стрезікозіна Анна, учениця 8 класу Ліцею "Educator" (онлайн-школа)

Вчитель, що надихнув на написання есе - Музиченко Наталія Іванівна

Війна. Моя історія

Всі ми знаємо, що повномасштабна війна почалася 24 лютого 2022 року. За тиждень до початку війни я та мої друзі сміялися та гадали, що це просто політичні сварки і нічого не буде, але все змінилося. Для мене це був звичайний ранок шкільного дня. Моя мама о сьомій ранку ввірвалася у мою кімнату і розбудила мене зі словами: «Доню, прокидайся, почалася війна!»

Я спросоння, нічого не розуміючи, кажу, що мені на другий урок у школу, а зараз лише сьома ранку, це рано. Потім починаються гучні вибухи і у хаті все трясеться, я зрозуміла, що почалася війна.

У собі я відчувала пустоту, ніяких емоцій, лише біганина по дому та збирання усіх речей. Уранці 25 лютого 2022 року я з сім’єю виїхала з області, а потім я, мама та старший брат поїхали за кордон. Дні з березня по серпень були для мене найгірші.

Я була самотня, з багатьма своїми друзями перестала спілкуватися, для мене кожен день був огидним. Я гадала, що все це пройде швидко, але навіть одна хвилинка для мене тривала дуже довго.

Я усвідомила, що почалася війна, на початку вересня 2022 року. Для мене це були перші дні у сьомому класі. Навчання було онлайн, але згодом моя школа почала працювати очно. Коли мої друзі пішли у школу, я не знала, що мені робити, бо перебувала за кордоном. Моя успішність погіршилася, я нічого не розуміла.

Уроки проводилися частково, і я сяк-так закінчила семестр. А з другого семестру я перейшла у іншу школу. Я гарно навчаюся і думаю, що це головне. А от мої друзі з минулої школи сяк-так навчаються з тривогами й перерваними уроками.

Для мене 24 лютого - це жахливий день. Наше життя тепер ніколи не буде таким, яким воно було до війни. Зараз я їзджу то додому, то знову за кордон. Сподіваюся, що такого дня більше ніколи не буде.