Через війну ми змушені були покинути своє місто, живемо в будинку у знайомих, залишилися без роботи. Дитину перевели на навчання до школи за місцем проживання, складно було адаптуватися до нового коллективу. Мої батьки залишаються в Луганській області на окупованій території. Мати чоловіка - в Криму.

Повна невизначеність, що робити далі. У дитини пропав інтерес до навчання. Крім того, дитина вже 3 роки не бачилася з бабусями та дідусем, спочатку через пандемію, а зараз через війну не маємо змоги поїхати до них.

Завдяки допомозі від держави та благодійних фондів ми не стикнулися з гуманітарною катастрофою.