Тарас – людина з обмеженими можливостями. Коли його рідну Бородянку обстрілювали, він навіть не міг спуститися у сховище. Сидів на вулиці. До нього прибився чужий песик. І людина у возику взяла тварину на коліна. Так і сиділи, гріли один одного. 

Далі була втеча з Бородянки. З бомбою, яка зруйнувала будинок дружини, Тарас розминувся буквально на пів-години.