Вікторія Сергіївна згадує, що у перші дні повномасштабної війни у Токмаку було тихо, але новини її жахали. Потім почалися щоденні обстріли й довелося ховатися у підвалі. Було важко пояснити те, що відбувається маленькій дитині. Евакуація сім’ї відбувалася дуже важко, під Василівкою не пропускали й довелося ночувати на блокпості. Було страшно і неприємно, коли їхали, а слідом по машині стріляли.