Я жив у Василівці. Після окупації життя стало нестерпним. Росіяни зайшли до села та почали обстрілювати територію. Я був шокований подіями, що відбувались. Найбільше мене шокувало, що росіяни стріляли навмання. Забирали машини й телефони. У мене не забрали нічого. 

Ситуація у місті погіршувалась. Я розумів, що скоро не стане води, світла й газу. Також мене бентежило те, що я не відчував себе вільно. 

Я виїхав до Запоріжжя. Зараз чекаю миру. Роботи у мене немає. Думаю, що доведеться продавати машину, щоб вижити. Я сподіваюсь лише на повернення додому.