Юлія Миколаївна з донькою покинули рідне місто, яке почали обстрілювати

Я спала вдома у Краматорську. О четвертій ранку 24 лютого я прокинулась від голосних звуків і побачила за вікном вибухи.

Я була вимушена покинути рідну домівку – це був переїзд в невідомість. Я стикнулася з тим, що мені з донькою не було куди їхати. Мене приємно зворушила небайдужість незнайомих людей до нашого горя.

Наразі я живу з донькою, але рідні залишились в Донецькій та Луганській областях.        

Зараз я залишилась без роботи, хоча до війни була працевлаштована.