Мені 43 роки. Я заміжня. Чоловік служить у ЗСУ. У нас є дорослий син і дванадцятирічна донька. Ми жили в Маріуполі.
Росіяни розбомбили наше житло – тепер ми скитаємося по Україні. Наразі мешкаємо у Чернівцях.
24 лютого минулого року ми почули вибухи. Чоловік сказав, що почалася війна. Відразу зник зв’язок. Ми роздобули їжу й воду. Під час обстрілів сиділи в підвалі.
Ми виїхали 15 березня на своєму авто. Вивезли дітей, стареньку маму. Забрали кішку. Ми не знали, якою дорогою вибиратися – питали людей. Приїхали на батьківщину чоловіка. Відразу по приїзду він пішов добровольцем на війну.
Після перемоги хочемо повернутися додому.