Ми жили в Білій Криниці на Херсонщині. Чоловік, діти - жили там разом.

В перший день війни були вдома, збиралися на роботу. Дочка навчалася в Херсоні в коледжі - вона нам зателефонувала і сказала, що Херсон бомблять. Потягом вона приїхала додому. 

До нас вже почали заїжджати окупанти, стріляли постійно. Ми чули і бачили їх кожен день, тому і вирішили виїхати. Наш будинок біля елеватора, і він постійно обстрілювався.

У нас почалися проблеми коли до нас в село заїхали руські. Вони відразу побили всі магазини, і нам тільки треба було в Березнегувате їздити, щоб купити продукти. 

Слава Богу, нікого з близьких не втратили – всі виїхали. Сьогодні тітку мою евакуювали з села, де йдуть бої, а ми зараз в Кривому Розі. Є можливість працювати, працюємо.

Надіємося, що війна закінчиться скоро. Думаю, що ми обов’язково переможемо.