Моє рідно місто опинилось під обстрілами від першого дня війни. У мене був приватний бізнес, його росіяни відібрали після окупації. Вони до нас зайшли у квітні, коли їх погнали з Київської області. Я була не одна, хто постраждав. Вони знущались над людьми та грабували їх.

До евакуації ми жили без води, світла та газу. Потім вдалося вибратись з міста та дістатись до Полтавської області. Зараз повертатись додому поки що не планую. Мої батьки залишаються у Куп’янську, я дуже за них хвилююсь. Сподіваюсь, що скоро ми всі повернемось додому.