До початку війн ми мали стабільний дохід, роботу, будували плани на майбутнє. Війна майже на 9 місяців розлучила нас зі старшою донькою, на день повномасштабного вторгнення вона була у бабусі в смт. Новотроїцьке Херсонської області, воно залишається окупованим і сьогодні, і там в окупації досі знаходяться мої батьки.

В окупації найважчим було все: обстріли, велика кількість військової техніки у Херсоні, постійний контроль з боку рашистів. Перші дні захоплення Херсона не працювало зовсім нічого. Не було хліба, усі магазини, супермаркети були закриті.

Розстріляні рашистами автомобілі просто посеред вулиці міста, купа згорілої техніки на узбіччі майже протягом усієї дороги при виїзді на підконтрольну територію, довжелезні черги на виїзд, десятки блок-постів окупантів - все це ми бачили та відчули на собі, коли виїжджали з Херсону.