Сім'я Світлани, як і багато хто, жила мирним життям, про війну могла, хіба що, читати. З початком вторгнення російських військ рідний Краматорськ окупували за два дні, треба було виїжджати, щоб уберегти дітей – згадує героїня. У місті залишаються рідні Світлани, з якими немає зв'язку, вона досі не знає, чи живі вони, чи ні. Навіть зараз, перебуваючи у безпеці, сім'я живе в повному невіданні – невідомо, що буде завтра. У серці жінки живе надія, що цей жах закінчиться,  та вона з чоловіком та дітьми повернеться додому.

Розстрілювали машини, розстрілювали сім’ї