Сім’я Ірини Володимирівни спокійно жила в селі, всі працювали, у всіх все було і ось війна: «Думали Америка нападе, а напала Росія, там де родичі, друзі, шок». 24 лютого онука з невісткою були в Харкові в лікарні, кажуть, з першими обстрілами почалася паніка, люди почали бігти хто куди. З великим труднощами з того пекла їх забрав син Ірини Володимирівни. В селі розбомбили все: школу, заводи, залізницю, будинки. «Було моторошно, не очікували таке пережити все, як в кіно», - витираючи сльози розповідає жінка. Взяли найнеобхідніші речі і поїхали, як будуть жити, що робити, не знають. Ірина мріє хоча б повернутися додому, і щоб діти живі були!

Розумієш, що війна, але у тебе стан овоча, не знаєш, що буде далі