В мене дві дитини вже по 15 років, двійнята. С перших днів війни попали під обстріли та бомби. Просиділи у бомбосховищі місяць. У квітні вдалось виїхали на эвакуаційному потязі. Бабуся і рідні були в окупації. Наш будинок у селі пошкоджений, а у сестри зруйнований. Наша школа №35 зруйнована повністю. Брат служить. Зараз повернулись до Харкова. Але в село не можемо приїхати бо заміновано і стріляють.

Не працювали магазини і не було пального... Хліб пекли самі. Було багато загиблих з нашого села. Загинув від хвороби рідний дядько.