Державна служба якості освіти України та управління Державної служби якості освіти у Київській області діляться історіями вчителів закладів освіти, які в непростих обставинах надихають дітей продовжувати навчання.

 Валентина Колосовська 

Посададиректор Тетіївського ліцею №2 Тетіївської міської ради Білоцерківського району Київської області.

"Реакцію на той ранковий дзвінок, який розірвав звичне життя на «до» і «після», пам’ятаю слабко. Все єство противилося сприйняттю цієї жахливої нової реальності. В голові настирливо спливало: треба щось робити, комусь дзвонити, про щось попередити вчителів, розіслати по групах якісь повідомлення батькам і дітям. І негайно, прямо зараз, в машину - і до школи!

Два тижні канікул до 14 березня, пройшли, як я тепер розумію, в титанічних спробах надати хаотичній діяльності якогось організованого вигляду. Були певні обставини, які вимагали негайних рішень та дій. Десь через тиждень повернулася до питань організації навчання дітей. Як не дивно, особливих проблем із цим не виникло, досвід "ковідних" карантинів з організацією дистанційного навчання та проведенням відеоуроків, використанням різних платформ і онлайн застосунків вже стало звичною практикою для учнів і вчителів. Важко було звикнути до іншого, до тривожних поглядів із німим запитанням в очах колег і працівників, а що далі, коли це скінчиться?

Єдине, в чому я не сумнівалася вже через кілька днів війни - це те, що ми вистоїмо, нас не зламають. Згуртованість, високий рівень взаємопідтримки, готовність до будь-якої роботи, аби допомогти наблизити очікувану Перемогу – позиція, яку проявили як працівники, так і учні. І саме це стало головним у системі психолого-педагогічної роботи з нашими учнями".