У хаті я була, коли все почалося. Як снаряди два упали у нас на вулиці, я як закричу дітворі: «Тікайте з хати!», бо як плити зараз упадуть, то задушать, розчавлять. А коли всі повискакували на вулицю – вже все-все побито. Труба розбита на три частини, коридор мені побито, шифер перебито, балки поперебивало. В лютому 2015 року це діло було. А тоді весною вода по всіх стінах текла в коридорі.

Літало через голову все, що хочеш. Чого ми тільки не бачили! Те, що війна, не забудеш тепер ніколи. І діти поперелякувалися, і ми перелякані всі. Як де стукнуло, так вже й підскакуєш. Двері коли вітер вдарить, так і підскочили. Уже всі поперелякані ми.