У перший день війни бойові дії я спостерігала тільки в новинах. Вибухи будо чутно, але у місті було спокійно. Потім росіяни почали наближатись до Селідового, і я виїхала. З сином і чоловіком на машині доїхали до Кам’янського. Тут видають гуманітарну допомогу. 

Зараз я з родиною намагаюсь пережити негативні події. Селідове зруйноване, бо там точились запеклі бої. Загинуло багато людей. Це дуже страшно. 

Мої рідні зараз живуть у різних містах. Війна всіх розлучила. Я чекаю, що війна закінчиться. Мені все одно - як, аби не гинули люди.