Я до війни виїхав у Київ на роботу, а приїхав у кінці літа 2022 в окуповану Снігурівку. У мене там була бабуся 90 років, я до неї приїхав. 

У перший день війни у всіх людей була паніка. Труднощів у мене особливих не було. Отримував гуманітарну допомогу - люди допомагають з усієї України. 

Шокують обстріли. У нас був ракетний удар, розбило школу, і не лише. У Снігурівці не було ні світла, ні води. Нічого хорошого. 

Мама виїхала з Херсону у бік росії. Я навіть не знаю, де вона. 

Після Києва я поїхав до Одеси. Пів року їздив по Україні - стомився, хочу додому. 

Морально було складно. Не було роботи, елементарних побутових умов. 

Мені здається, що війна скоро не скінчиться. Найголовніше, щоб було мирне небо і люди не помирали. Неможливо нічого планувати, але дякуємо Богу, що є дах над головою і їжа.