Мешкала я у Пологівському районі. Нашу територію росіяни окупували з перших днів війни.
Я працюю вихователем у дитсадочку. 24 лютого була на роботі, і тут все задвигтіло, поїхали танки. Нам зателефонували, щоб ми зачиняли садок і бігли додому. Я так і зробила. Швидко побігла в підвал, бо вже танки стріляли.
Найбільше шокує, коли прилітає в будинки і гинуть люди. От, у нас прилетіло в жилий дім. Загинуло дві дитини з мамою. Дітки, які до нас в садок ходили.
Я одразу зрозуміла, що там робити немає чого, і поки була відкрита дорога, виїхала евакуаційним автобусом.
Спочатку виїхала у Дніпро, а потім переїхала до Запоріжжя. Важко було знайти житло: в Запоріжжі дуже багато переселенців. Емоційно дуже важко, бо прийшлося виїхати з дому.
Хочу в майбутньому жити у мирній, вільній, відбудованій державі.