Через війну змінилось все. Ми втратили роботу, дитина знову навчається дистанційно, усі друзі виїхали, спілкуватись нема з ким. Наша школа зруйнована, повертатися на навчання нема куди. А саме страшне те, що ти не знаєш, що тебе чекає через хвилину. Страшно засинати, тому що тебе розбудять гучні взриви, і ти благаєш, щоб не в твій будинок. Самим важким було розуміння того, що йде війна і якось цю інформацію донести до дитини. Заспокоїтись самій та заспокоїти її, коли лунають взриви та руйнуються будинки. Не було води, газу, іноді світла, ліків.