Під час обстрілів Маріуполя я з сусідами жив у підвалі нашого будинку. Окрім мене, там було більше ста людей. Перший час харчувались із запасів, а коли продукти закінчились, то, можна сказати, ми голодували: ділились сухарями, шоколадками, - тим, що було. Воду топили зі снігу. Їжу ми готували на багатті біля під’їзду.

В один з таких днів прилетіла міна і вбила двох сусідів. Я поховав їх у нашому дворі.

Потім був приліт бомби ще раз. Після цього я вирішив виїжджати. Росіян було дуже багато. Страшно було перетинати блокпости. Якось доїхав до Бердянська, а потім дістався Запоріжжя. Зараз я живу в Тернополі. Дуже хочу повернутись в Маріуполь, бо моє житло ще стоїть, готовий його відновити.