Правдине

"Світла не було, мабуть, всю окупацію"

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» відвідали село Правдине Білозерської громади Харківської області, де були ще рік тому – після його звільнення від російської окупації - та подивились, як там за цей час змінилося життя.

У селі Правдине Білозерської громади Херсонщини станом на 1 січня відремонтували 132 будинки, розповіла староста населеного пункту Любов Шевченко. Вона нагадала, що йдеться про ті будинки, які мали пошкодження легкого або середнього ступеня.

«Пройшли ремонт дахів, вікон та дверей. Те, що стосується програми «Пліч-о-пліч», яку проводить там Полтавська ОДА, вона подовжена і на цей рік. Повністю зруйновані або потребують капітального ремонту 44 будинки. На жаль, коштів поки немає в державному бюджеті на відбудову цих будинків. Але продовжується підготовка документів, робляться технічні звіти для цих документів, там трохи інший спосіб оформлення, тому що, відповідно, і затрати більші», – пояснила вона.

Окрім урядової програми «Пліч-о-пліч» відбудові допомагають закордонні організації – надають фінанси для придбання будівельних матеріалів для будинків, які мають не тотальні пошкодження. "Люди до села повертаються, - каже староста. - Якщо на момент деокупації проживали до 200 осіб, то на сьогодні у населеному пункті вже 800 жителів".

«Чи працює у нас соціальна інфраструктура? Ні хаб, ні дитячий садок, ні будинок культури, не працюють, оскільки там немає світла. Тому сільська рада тільки працює - це один з об'єктів, який приймає людей. Але в нас є інтернет, школа в нас працює, діти навчаються онлайн», – повідомила староста.

Правдине: «Життя покращується»

Жителі Правдиного, з якими поспілкувалися «Новини Приазовʼя» розповіли, що через рік після деокупації ситуація у селі набагато покращилася.

«Світла не було, мабуть, всю окупацію. Тому що коли ми виїхали, вже не було світла. Ми виїхали буквально через два тижні, коли почалась окупація. А світло з'явилось на початку літа минулого року. І газ дали теж, а це головне, тому що взимку потрібне опалення. В кого є свердловина, допомагають з водою іншим. Ми повернулися одразу після деокупації. Вже рік живемо тут. Повертаються люди більш похилого віку. Молодь - не дуже, тому що потрібна робота», – розповіла Тетяна Плохотніченко.

«З водою звичайно, у нас проблеми. Ще не відновили, бо система побита, башти побиті. Привозять нам водичку бутильовану. Певна кількість людей повернулася, коли не було світла і газу, тому що ту територію – Херсон, Білозерку, Дніпровське - почали сильно обстрілювати. Це моя земля. Як я можу сюди не повернутися?» – поділилась місцева жителька Олена Дубина.

Заступник начальника Білозерської сільської військової адміністрації Олексій Журавленко у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що в селі Правдине відремонтували 71 будівлю. Наразі у громаді спостерігається внутрішня міграція жителів. Вони виїжджають до більш віддалених населених пунктів із тих сіл, які розташовані близько до Дніпра і обстрілюються російськими військами.

«У нас в громаді налічують 25 населених пунктів. На жаль, станом на сьогодні ми можемо констатувати, що деякі села населеними можна назвати дуже умовно. Тому, що у нас є два села, в яких на постійній основі сьогодні ніхто не проживає. До війни (широкомасштабного вторгнення – ред.), були такі маленькі села, десь до 100 людей проживало, але на жаль, на сьогодні, у цих двох селах всі люди виїхали.

Наша громада розташована вздовж річки Дніпро – це вже гирло Дніпровсько-Бузького лиману, на правому березі, під Херсоном. На жаль, ми там перебуваємо під постійними обстрілами. Мешканці прибережних сіл переселяються, переїжджають до своїх друзів, родичів – в бік саме Правдиного», – розповів він.

Село Правдине після російської окупації, січень 2023 року

Повноцінно громада зможе відновлюватися лише після звільнення лівобережної частини Херсонщини, каже посадовець.

Журавленко підкреслює, що відбудовувати те, що через два дні може зруйнувати російська бомба, немає сенсу.