Мені 67 років. Маю чоловіка і двох синів. Я мешкала з чоловіком у місті Оріхів Запорізької області. Працювала ліфтеркою. Про початок війни дізналася по дорозі на роботу. Першого травня був перший потужний обстріл нашого району. Наступного дня я на евакуаційному автобусі виїхала в Запоріжжя. Чоловік залишився. 

Через стрес у мене виникли проблеми зі здоров’ям. Я пройшла курс лікування в Запоріжжі.

Один син мешкав у Василівському районі. Залишився без нічого. Інший син ще до війни був на заробітках у Польщі. Невістка з дітьми поїхала до нього. 

Щодня чекаю на закінчення війни. Хочу побачити чоловіка, дітей і онуків.