Ой, як згадаю, так не дай Бог! У нас в Петрівці як почалося - стріляли. Я думав, будинок розвалиться. Чути було всім, думав, вікна повилітають...

Нічого доброго не було. Думали, в підвал ховатися чи не ховатися? Вирішили не ховатися.

Звичайно, страшнувато було, що й казати. У нас, слава Богу, в будинок не потрапило. Тільки на півночі Петрівки літак бомбу кинув, через це будинок згорів, людина загинула. А нас не зачепило.

Так стріляли, що я думав, будинок розвалиться