"16 березня. За 3 хвилини до авіаудару чоловік розмовляв із нами. Вибух. Спалах. Яскраво-білий. І на нас упав купол, - каже Наталія з Маріуполя. – Пилова буря. Ми були із сином у ложі. Від вибухової хвилі не могли встати. Піднімалися та падали. Я почала задихатися – пил. Син перший видерся. Витяг мене за капюшон. Син контужений. Гучно кричав. У мене з потилиці йшла кров, але треба було шукати чоловіка".