Святий Миколай, пишуть тобі листа дві маленькі дівчинки з міста Гірське: Владислава та Камілла. Мені 6 років, моїй сестричці лише 1 рік. Свій дім ми покинули ще з самого першого дня, коли на нас напали. Камусі тоді було усього чотири місяці.. Зараз ми мешкаємо в Дніпропетровській області, в місті Павлоград, тут ми винаймаємо однокімнатну квартиру. Раніше у мене була своя кімната, мама мала свою, тепер ми всі разом в маленькій кімнатці, ще з нами бабуся та ПроБабуся! Мама пішла працювати, ми з сестричкою досить мало її бачимо. Мама говорить, що потрібно чимось платити за квартиру, тому потрібно потерпіти((( Але ми не журимося, головне, щоб було спокійно та нас більше не "звільняли".

Я дуже чекаю того, що можна буде повернутися додому, до своєї кімнати, побачити своїх друзів. Я дуже за усіма сумую. Більше всього я хочу, щоб скоріше настав мир, щоб все це закінчилося. Це моє саме головне бажання цієї зими. Я прошу тебе та всіх, кого можна, щоб вони допомогли здійснити його.

Зараз не працюють дитячі садочки, тому бабуся мене водить на підготовчі заняття до школи. Там я вчусь писати та читати, граюсь з друзями. Вдома ми бавимося з моєю Камусею.

Скоро випаде сніг, а ми не маємо санчат((( Нам їх дуже не вистачає, я мала раніше свої санчата, але вони залишились вдома((( Я дуже люблю малювати та буду дуже рада усяким наборам для творчості, смаколикам! Я с Камусею граю ляльками, я думаю, вона буде задоволена новій ляльці. Було б дуже гарно грати з нею кубіками. Ми дуже гарні дівчата та будемо дуже вдячні тобі за будь-який подарунок для нас!