Мені 37 років. Живу в селі Любомирівка Миколаївської області. Про початок війни дізнався від сусіда. Потім чув, як росіяни щоранку бомбили з літаків Снігурівку. 

Я розвозив хліб і вивозив людей. Допомагав нашим військовим. Давав їм свій транспорт. 

Найбільше шокувала загибель односельців. Тільки зранку вітався з людиною – згодом бачив її мертвою посеред дороги.

Донька і син знаходяться в окупації. Інколи спілкуюся з донькою, коли в неї з’являється зв’язок.