Ткаченко Поліна, учениця 9 класу Ірпінського академічного ліцею НУБіП України

Вчитель, що надихнув на написання есе - Лук’янченко Лариса Володимирівна

"Моя Україна майбутнього"

Хотілося б  почати з того, що для мене значить мир. Раніше для мене мир не  мав такого сенсу, як зараз. Якщо чесно, тільки йдучи по вулиці під звуки сирени чи спускаючись в укриття, згадується, що в нашій державі війна. Ми, українці, доволі сильний народ, і для нас дуже просто створити те мирне довоєнне життя. Однак є те, що, на жаль, повернути ми вже ніколи не зможемо – людські життя. І саме життя без втрати тих, хто захищає нашу державу, означає мир для мене.

Також, для мене мир – це коли не свистять ракети над головою, не турбують дрони посеред ночі, не чути вибухів, радісний ранішній дзвінок батьку, братові, сестрі, тітці, матері – усім тим, хто зараз спить в окопі і мріє про на перший погляд про дуже прості та цінні в «холодну днину» речі: про мирні дні в любому серцю місті, про довгоочікувану зустріч з найріднішими, про обійми, подяку та підтримку від небайдужих українців.

Разом із нашими військовими ми тримаємо Україну під обороною та не дамо ворогові зламати те, за що наші предки боролися віками – нашу  свободу. Дуже фізично для нас тяжку, але таку потрібну річ, бо саме вона об’єднує нас робить та робить нас сильнішими. Наше майбутнє буде світле та неповторне завдяки свободі та миру.

Україна має дуже хороший потенціал у своєму подальшому майбутньому, одначе тільки зібравшись разом, ми зможемо чогось досягти. Лише об’єднавши тих, хто вміє слухати, та тих, хто ухвалює накази, ми зможемо зробити так, щоб наша держава процвітала. Українці незламні і духом, і словом. Так було завжди і буде в майбутньому.

Наш народ завжди був вільним у свободі слова та вибору, тому Україна майбутнього в моєму розумінні –  це держава сильних, мужніх духом людей, які роблять її кращою щодня. Разом ми відбудуємо та створимо нову державу, державу майбутнього. Я бачу Україну розвиненою та процвітаючою державою у майбутньому. Наша держава постане перед іншими оновленою, сильною, незламною, а головне –  вільною. Після перемоги нашої країни, якої чекає  кожен українець, навіть ті, кого немає з нами, ті хто віддав своє життя за нашу державу.

У перший день перемоги напевно буду плакати від радості, що наші хоробрі, мужні, незламні воїни живі та здорові зможуть повернутися додому. Тішитимуся від того, що мою Батьківщину не буде руйнувати підлий ворог.

Звичайно ж, буду дякувати всім тим, хто доклав зусиль для нашої перемоги. Буду святкувати разом з родиною та згадувати весь жах, який нам довелося пережити за час війни. Буду сподіватися, що наш ворог зрозуміє нарешті, що ми сильний народ і будемо стояти за свою державу «сталевою» стіною, і жоден нелюд не зможе її проломити.

Мені хочеться більше популяризувати нашу державу в інших країнах, бо, на превеликий жаль, люди в деяких країнах вважають Україну частиною росії.

Хоча після нашої перемоги, я впевнена, що таких думок та припущень не буде більше виникати, бо Украіна – вільна, розвинута, незалежна, неймовірно чудесна та інноваційна держава, яка в жодному разі ніколи не буде залежати від країни,у якій жорстокість вважається нормою. Отже, Україна маабутнього у моєму розумінні є вільною та процвітаючою країною, яка не залежить від  старих порядків та нічого не вартої держави.