Треба припинити війну, щоб місто жило й почали вибудовувати те, що знищили.
Донецьк – це дуже яскраве велике місто. Багато друзів. Люди добрі. Багато гарних вулиць, парків, будівель великих дуже багато. Просто таке душевне, відкрите, дуже добре гарне місто.
Навчалася я там до третього класу, ходили на всякі виставки, прибирали шкільні двори.
Війна – це дуже страшно. Бабуся, дідусь у Донецьку, залишилися там. Зараз там страшніше набагато. Може щось трапитися – впаде бомба куди-небудь у будинок.
Я б хотіла, щоб був мир і щоб мої рідні були щасливі. Щоб вони йшли до своїх мрій і здійснювали їх. Щоб не було жодних конфліктів, щоб усі жили в мирі та доброті.