«З донькою, якій було півроку, ми сиділи у підвалі», – згадує жителька Торецька Марія Покуса. Чоловік тоді поїхав на роботу, на шахту, а вона сама залишилася з дитиною. Того дня підірвали міст, що був на дорозі до Горлівки, і каже – це було дуже страшно. За всіх важких обстрілів, сім'я одразу бігла до підвалу. Там було зібрано і речі, і воду, і інструменти, і документи. Навіть зараз, коли постріли лунають не так часто, люди все одно не почуваються захищеними.

Наразі Марія сама виховує двох дітей. З чоловіком розлучилася, бо він поїхав жити до іншої країни. Виживати жінці допомагала гуманітарна допомога від благодійників.