На очах Юрія Миколайовича відбувалися всі військові дії і люди бачили, як летіли снаряди – було дуже страшно. «Бомблять, луплять, живемо на околиці, де все відбувається, розбиті наші будинки, воно як пішло і парки та будинки, і навіть дивилися як будинки горять і не знали куди бігти, в який бік», – розповідає чоловік. Через лінію розмежування, він не може поїхати до своїх родичів і навіть потрапити на похорон близьких людей. Люди мріють про спокійне життя без воєнних дій, щоб їм дали спокій і припинили стріляти.
«Тут бомбили і бомбять, і досі стріляють»
Переглядів 517