Я живу одна. Є діти, одна внучка живе в Росії, інша в Луганську. До війни все було добре, а тепер все дорожчає, жити складно. Під час військових дій мій будинок, слава Богу, не постраждав. Доводилося ховатися в підвал під час обстрілів. Стріляють досі.
Зараз, слава Богу, тиша, а далі хто його знає, як буде. Ми весь час сиділи в підвалі. А куди бігти? Якось вижили. Важко, що йде війна. Тут таке творилося, що це просто кошмар.
Через війну давно не бачилася з рідними. Вони сюди не приїдуть, а я теж не можу поїхати до них.
Я отримувала грошову допомогу від норвежців, це трохи допомогло. Ще отримувала продуктові набори від Фонду Ріната Ахметова.
Дуже хочу, щоб все було мирно і більше не було війни.