"Страшно було, тому що немовля. І нас бомбили" - розповідає Наталія Привалова із Торецька. Свого сина вона народила в серпні 14-го, і перші місяці життя малюка пройшли під обстрілами. Сім'я мешкає на лінії розмежування, недалеко від Горлівки, тому їм довелося пережити багато важких моментів. Поруч розривалися снаряди, ракети літали над головою. Зараз місто поступово пустіє, багато людей від'їжджають у пошуках кращого життя. З восьми шахт, які працювали в місті до війни, зараз залишилося тільки дві. На одній з них працює чоловік Наталії. Сама вона розрахувалася з роботи, і тепер допомагає синові з дистанційним навчанням. Жінка мріє, щоб закінчилася війна, і люди могли просто жити і насолоджуватися життям.