Сергій вивіз батьків з окупації ще на початку вторгнення росіян на Донбас

Я народився в Горлівці, служив в Казахстані. Якийсь час працював на Півночі. Одружився, переїхав у Миколаївську область. Коли почалася війна і Горлівку обстрілювали, я забрав батьків до себе, а там зостались квартира й гараж. Батько вже помер тут.

24 лютого я на роботу збирався – в Обленерго працюю. Коли росіяни почали нашу країну бомбити, я дзвонив своїм друзям в росію. Ніхто не вірив, всі гигикали-сміялися. Більше я не спілкуюсь з ними.

Ми живемо між Одесою та Миколаєвом і у нас спокійно, лише здалеку чутно обстріли. Ніби, безпечно поки, але не ясно як жити і що буде. Поїхати нікуди не можна, ремонт робити не має сенсу – хто знає, чим усе скінчиться?