Коли почалася війна, я була вдома й дуже злякалась за дітей і онуків. У місті були обстріли, літали винищувачі та бомбили. Двері та вікна в будинках вилітали. Світла і води не було. Рятувала гуманітарна допомога. 

Зараз я живу в Павлограді, періодично їжджу додому перевіряю, в якому стані будинок.

Найбільше мене шокувало те, що сталося з Маріуполем, Бучею та Бахмутом. Це жахливо.

Я думаю, що війна скоро закінчиться і все буде добре.