До війни Валентина Михайлівна працювала медсестрою в Луганську, але з початком воєнних дій в місті довелося виїхати. Жінка згадує, як закрилися майже всі магазини, а люди намагалися швидше вибратися в безпечне місце. У той непростий час гуманітарна допомога стала для багатьох порятунком і єдиною можливістю вижити.
%20%E2%80%93%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%20%E2%80%93%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F.png "До втрати близької людини не можна бути готовим")
.png "Російські військові обстріляли машину")
.png "Імена")
