Ми переїхали сюди з Горлівки дев’ять років тому. У Новолуганському шукали тиші та спокою. Ми тоді і подумати не могли, що після семи років облаштування житла від нього нічого не залишиться. Обгорілі залишки стін і розбита собача будка – наслідок обстрілу у 2014-му.
Вісім реактивних снарядів впали на 20 соток землі. Три – в будинок, інші біля гаража, в кут сусідського будинку, в городі... У дружини в легені застряг осколок вагою 9 грамів. Під час обстрілу їй бігти в підвал довелося вже тяжкопораненою. Але інстинкт самозбереження все-таки спрацював – закривавлена, вона рятувала старих батьків. Вже коли зайшла в підвал, відчула, що втрачає свідомість.
Осколок тепер нам нагадує про той фатальний день, ми бережемо його як талісман.
Ми досі живемо під обстрілами, наше село недалеко від Горлівки та Дебальцевого.
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
