24 лютого весь будинок здригнувся від вибухів. Ми були шоковані, ніхто цього не очікував. 

У мене проблеми зі здоров'ям. Напередодні війни я залишилась без роботи, чоловік - пенсіонер. На початку війни все у місті було зачинене, навіть УЗД не було можливості зробити. 

Війна - це шок. Коли все летить над тобою, вибухає, влучає у будівлі.

Наша військова адміністрація - молодці. Підтримують нас, регулярно видають гуманітарну допомогу. 

У мене син загинув. Звикнути до такої тяжкої втрати неможливо.

Я дивлюсь на сусідів і бачу, що чоловіки залишились тут одні, дружини з дітьми виїхали. Родини розділились. Діти ростуть без батьків. 

Дай Боже, щоб була наша Перемога, щоб усе у країні налагодилось, родини повернулись, щоб з'явились робочі місця.