Валентина Іванівна жила зі своєю сім'єю тихим і спокійним життям. Після початку війни вони зіткнулися з довгою відсутністю електрики і водопостачання. За водою їм доводилося ходити до колодязів, електроенергію отримували за допомогою генератора. Найбільшим потрясінням, яке Валентина Іванівна хоче забути, було падіння біля її будинку снаряду.