Ганна Іванівна переїхала в Станицю Луганську у 2011 році там було свіже повітря, тиша та краса навколо. Через близьке розташування до лінії розмежування дах її будинку і вікна отримали значні пошкодження. Спочатку під час обстрілів разом із рідними ховалися, а потім перестали та залишалися в будинку. Через сім років про страшні події жінка згадує з величезним болем і найбільше хоче, щоб було тихо.

У нас майже всі виїхали й вулиця стоїть пусткою